Все почалось звичайно: ранок, прапор, автовокзал. Усі заспані, але готові до нових занять та ітерактивів. У таборі ми з’явилися об 11 годині і відразу пішли дізнаватися про наше місце проживання на наступні п’ять днів. Місце чудове: майже пустий пляж, тепла водичка, зручні та комфортні номери, зоопарк та затишні дерев’яні альтанки. Заважала нам лише спека, від якої всі ховалися та захищались як могли. Але в цілому заняття були пізнавальні не тільки в плані англійської мови, а й у всесторонньому розвитку.
Кожен день в нас був підпорядкований якійсь темі. У перший день ми знайомились з новим місцем. Дерево очікувань, лист до себе в майбутнє, гімн команд та ідеальний день в таборі — всі ці цікавинки англійською. Для деяких день завершився вечором ігор, а для когось дискотекою.
Другий день нашого табору пройшов так само чудово! Все почалось з пробіжки о шостій ранку. Прохолодний вітер та запах моря. Ідеально. А після сніданку на пляж. Що ще потрібно? Тема дня була пов’язана з життям корінних американців. Тематичні костюми, макіяж та завдання — основа Поувоу дня. Ми дізналися багато слів, які вживалися індіанцями в їх щоденному житті. Також ми робили кітчау — традиційні ляльки, які вміщували у собі дух природи, саме тому ми робили їх лише з природних матеріалів. Спочатку було важко, але потім ти вже повністю зацікавлен пошуком шовковиці, яка дасть фіолетовий колір. День закінчився team building іграми з Дарією Дубенко.
Наступний день був присвячений піратам: їх повір’ям, прикметам та сленгу, в якому здавалося немає і краплі логіки. Ми намагалися все це пояснити пантомімою, здогадатись чому на борт не можна брати банани… Ну і як день пірата без пошуку скарбів? На справді, цікавіше було ховати скарб для іншої команди, придумувати загадки, а найважче було дати чіткі інструкції, щоб їх не можна було по-різному трактувати.
Далі день супергероя: малюнки на камінцях, репетиції, підготовка номнацій та медалей. А наступний день усі у перечікуванні їх отримання після проектів присвячених Дню незалежності США та представленю вибраних штатів. Наше перебування в таборі закінчилося піснями під гітару біля костра.
Кожен день був наповнений емоціями та новою інформацією на стільки, що навіть щоденна сієста на годинку не допомагала повністю розслабитись. Та хіба це не круто? Коли в тебе не має не те що часу, а й навіть думки про те коли б зробити селфі з морем, тримаючи сонце на долоньці.
